Настрій? Шальоний! Це, коли лаятися не хочеться і писати щось хороше влом... А писати хочеться, чи кричати чи шмарклі пускати... Правда, клава уся облипне.. Що радує? Та мене тут ніхто не зна! Оце і радує!
Радує, що нарешті я сюди добралася. Колись давнезно відкрила цю сторінку та й не було сенсу заглядати - узагалі не люблю писати / читати щоденники ще відтоді, як у школі залізли у мій щоденник, який тоді писали усі поголовно, і на весь клас прочитали запис про те, хто мені подобається. Усі ж були нормальні - писали Вася, Петя чи там Боря. А я візьми тай напиши - Сеня П.... І повне його прізвище. Ох, і тішилися тоді у класі. Що цікавого, це те, що я по закінченні школи забула геть зовсім того Сеню, а він - пам'ятав... Ото школу закінчив, спився до краю і знайшов мене із заявою, що аж тепер оцінив, що усю жисть любив тільки мене...
Так ото із тих пір писанина щоденників мене не приваблює. Піди знай, який герой твоїх страдань тебе виловить десь несподівано ? ))))

Так чого ж це я тут? Ото пригадала Сеню, потішилася... Тай розвіявся мій сум... Сум з'являється час від часу, коли розумію, що ганяюся за ефемерною мрією - бути коханою.
Що цікаво? Проглядаючи ЖЖ, надибую дуже цікаві сторінки чи блоги із потрясаючими фотками дівчат та хопців, які мучаться однією проблемою - розбите серце і нещасне кохання... Найгірше не тільки це.
У цей дивний час, який чомусь називають розвоєм гріхопадіння, безліч молоді страдає, власне, від того, що ... пристрасть закипає до виверження вулкану, а співучасника такого виверження тай нема... Тай не хочеться просто співучасника, хочеться, щоб любили чи принаймні мали якість чисто фізіологічно-пристрасні почуття... Ота братньо-дружня любов стоїть уже впоперек горла... Найприкріше чи найобідніше те, що спершу тобі розказують про почуття, всеохоплюючу пристрасть, а коли ти відповідаєш, то виставляють тебе на постамент і покривають гіпсом для збереження твого образу та бронзовою фарбою, щоб світилася уночі, як вказівник для його дружніх почуттів...
Дивно, правда? Коли не поважають, хочеться поваги. Коли тебе обожнюють, хочеться елементарно кохатися. Коли ти є об'єктом чиєїсь навальної пристрасті, тобі хочеться поваги. А чи не можна це усе поєднати в одне ціле і від нього одного? Пліз... :)

Tags: опоньки
Current Location: дома
Current Music: шепіт компа